Текст и перевод песни "Alyona Alyona - Сніг розталий" - Alyona Alyona

Ноги топчуть сніг розталий, що лишився на той рік
Між бетону та металу є вогонь, що досі грів
У дорогу між містами манить вогник угорі
Ми із гнізд повилітали, залишивши матерів

Біжимо за сенсом, несемось
Є попереду вершини й незвідані землі
Всюди мегаполіси й села
Ми крізь них проходимо в повітрі й в наземних
Досвіду би нам. Скрита рюкзаком спина
Намір — витягти з-під дна всі скарби. Це нас єдна
Більше віри та жаги. Все жбурляєм на ваги
Більше планів на роки: бути з ким і стати ким
Просто бачити цей світ, з’єднатись з ним є на меті
Я так часто бачу молодь, всі вони є саме ті
Ми сумуємо за домом, душу ранить заметіль
Але вже за руку схоплена та неосяжна ціль

Ноги топчуть сніг розталий, що лишився на той рік
Між бетону та металу є вогонь, що досі грів
У дорогу між містами манить вогник угорі
Ми із гнізд повилітали, залишивши матерів
Ноги топчуть сніг розталий, що лишився на той рік
Між бетону та металу є вогонь, що досі грів
У дорогу між містами манить вогник угорі
Ми із гнізд повилітали, залишивши матерів

А що там попереду чекає?
Заплакана щока? А може, там бичачий кайф?
А може, кіт з мішка? А може, Авель там? Чи Каїн?
Чи жменя із землею там? Чи вирвана чека?
І до ворожки не ходи, і кава, що на дні, мовчить
Із рота пар, а в когось дим, а в когось марля є мов щит
В когось вже нема нічого — тільки вітру пара жмень
Хтось прощається сьогодні, щоб почати завтра день
Кольорові сни — ми беремо фарби з них
Ми шукаєм новизни, хтось угору, хтось униз
Бачу вдачі довгий хвіст, давить емоційний піст
Сьогодні спад, а завтра зріст, щоби жити у цій грі
І порушувати правила застарілих систем
Ще випити прийдеться лиха тисячу цистерн
Мати б друга, мати б волю, мати б долю, мати б все
Час минає течією нас від дому все несе

Ноги топчуть сніг розталий, що лишився на той рік
Між бетону та металу є вогонь, що досі грів
У дорогу між містами манить вогник угорі
Ми із гнізд повилітали, залишивши матерів
Ноги топчуть сніг розталий, що лишився на той рік
Між бетону та металу є вогонь, що досі грів
У дорогу між містами манить вогник угорі
Ми із гнізд повилітали, залишивши матерів
Ноги топчут растаявший снег, оставшийся с того года
Между бетоном и металлом есть огонь, что греет до сих пор
Огонек вверху манит в дорогу между городами
Мы повылетали из гнезд, оставив матерей

Мы несемся за смыслом
Впереди есть вершины и неизведанные земли
Всюду мегаполисы и села
Мы пересекаем их в воздухе и на земле
Набираемся опыта, с рюкзаками за спиной
Намереваемся извлечь из земли все сокровища
Больше веры и жажды. Все швыряем на весы
Большие планы на года: с кем быть и кем стать
Просто посмотреть этот мир, соединиться с ним – и есть цель
Я так часто вижу молодежь, все они именно те
Мы скорбим по дому, нашу душу ранит метель
В это время почти за руку хватаем непостижимую цель

Ноги топчут растаявший снег, оставшийся с того года
Между бетоном и металлом есть огонь, что греет до сих пор
Огонек вверху манит в дорогу между городами
Мы повылетали из гнезд, оставив матерей
Ноги топчут растаявший снег, оставшийся с того года
Между бетоном и металлом есть огонь, что греет до сих пор
Огонек вверху манит в дорогу между городами
Мы повылетали из гнезд, оставив матерей

А что нас ждет впереди?
Заплаканные щеки? А может, бычий кайф?
А может, кот из мешка? А может, Авель там? Каин?
Горсть ли с землей там? Вырвана ли чека?
И к гадалке не ходи, и кофе, что на дне, молчит
Изо рта пар, а у кого-то дым, а у кого-то марля как щит
У кого-то уже нет ничего — только ветра
Кто-то прощается сегодня, чтобы завтра начать день
Цветные сны — мы берем краски с них
Мы ищем новое, кто вверх, кто вниз
Вижу нравов длинный хвост, давящий эмоциональный пост
Сегодня спад, а завтра рост, чтобы жить в этой игре
И нарушать правила устаревших систем
Еще хлебнуть придется немало бед
Иметь бы друга, иметь бы волю, иметь бы судьбу, иметь бы все
Время проходит, относя нас течением от дома

Ноги топчут растаявший снег, оставшийся с того года
Между бетоном и металлом есть огонь, что греет до сих пор
Огонек вверху манит в дорогу между городами
Мы повылетали из гнезд, оставив матерей
Ноги топчут растаявший снег, оставшийся с того года
Между бетоном и металлом есть огонь, что греет до сих пор
Огонек вверху манит в дорогу между городами
Мы повылетали из гнезд, оставив матерей