Текст и перевод песни "Артем Лоик - Чайка" - Артем Лоик

Довго відводив свої очі, годі час настав!
Пів другої по ночі я тобі пишу листа…
Дружина спить, а мій малий листає сотий сон
Довго мовчав, прости, все тягнув тобі з листом

У нас ще не весна, напевно, там у вас тепліше
Прочитаєш, скажеш, - "почему на русском мне не пишешь!"
Зрозумієш, не біда, наша мова доречі…
Памятаю, це бісило так, коли збирала речі…

Я допишу, - залишу на столі, ховати на що?
Ти була зі мною вже коли з’явилась Саша…
Вона не ти, якщо кохає - кохає - не жалить
А ти піти хотіла скільки раз, але лишалась…

А памятаєш, вірив я, в твої солоні очі
Пірнав і говорив ім’я… Також не жіноче…
Я дихав тобою, був пяним і молодим
I любив тебе такою, ти мене таким…
Лети…

Лети моя чайко, лети
З моїх непотрібних долонь…
Не ти моя чайко, не ти
До мене вертаєш крилом…

Лети моя чайко, лети
З моїх непотрібних долонь…
Не ти моя чайко, не ти
До мене вертаєш крилом…

Довго відводив свої очі, годі час настав
П’ять років наші ночі бродять по різним містам…
П’ять років це багато, мало хто тямить про що я
Але пять років не достатньо, щоб стати чужою!

Ми були разом пів життя, не буду воду лити
Множили молодість, уста ділили наше літо
Віднімали один одного, хай не терплю того
До страшного, холодного, гострого лютого…

Я не п’ятнаю любов дружбою, не зви до себе
Не з тобою одружений, колір не зелений
Мого костюму, якщо чесно, а давно не смішно
Ну як тобі, скажи відверто, існується з іншим?

Не достану руками тебе, тому рядками
Знову кидаюсь словами, немов би в море камні
А потім все на шмаття рву і стираю, окрім
Повертайся додому, моя дівчинка Крим…

Лети моя чайко, лети
З моїх непотрібних долонь…
Не ти моя чайко, не ти
До мене вертаєш крилом…

Лети моя чайко, лети
З моїх непотрібних долонь…
Не ти моя чайко, не ти
До мене вертаєш крилом…
Долго отводил свои глаза, но час пробил
Полвторого ночи и я пишу тебе письмо
Жена спит, а мой малый видит уже сотый сон
Долго молчал, прости, все тянул с письмом

У нас еще не весна, наверное, у вас теплее
Прочитаешь, скажешь, - "почему на русском мне не пишешь!"
Поймешь, не беда, наш язык кстати…
Помню, это бесило так, когда собирала вещи…

Я допишу, - оставлю на столе, прятать зачем?
Ты была со мной уже когда появилась Саша
Она не ты, если любит - любит - не жалит
А ты уйти хотела сколько раз, но оставалась…

Я верил в твои соленые глаза
Нырял и говорил имя... Такое же женское…
Я дышал тобой, был пьяным и молодым
И любил тебя такой, а ты меня таким…
Лети…

Лети моя чайка, лети
Из моих ненужных рук…
Не ты моя чайка, не ты
Ко мне возвращаешь крылом…

Лети моя чайка, лети
Из моих ненужных рук…
Не ты моя чайка, не ты
Ко мне возвращаешь крылом…

Долго отводил свои глаза, не пора
Пять лет наши ночи бродят по разным городам
Пять лет это много, мало кто понимает о чем я
Но пять лет не достаточно, чтобы стать чужими

Мы были вместе полжизни, не буду воду лить
Умножали молодость, уста делили наше лето
Отнимали друг друга, пусть не терплю того
До страшного, холодного, острого февраля…

Я не пятнаю любовь дружбой
Женат не на тебе, цвет не зеленый
Моего костюма, если честно, давно не смешно
Ну как тебе, скажи откровенно, живется с другим?

Не могу обнять тебя, поэтому строчками
Снова бросаюсь словами, как камнями в море
А потом все на куски рву и стираю, кроме
Возвращайся домой, моя девочка Крым…

Лети моя чайка, лети
Из моих ненужных рук…
Не ты моя чайка, не ты
Ко мне возвращаешь крылом…

Лети моя чайка, лети
Из моих ненужных рук…
Не ты моя чайка, не ты
Ко мне возвращаешь крылом…